-
1 раны, нанесённые на трупе
nDictionnaire russe-français universel > раны, нанесённые на трупе
-
2 следы укусов животного
nlaw. Fraßspuren (на трупе), Tierfraß (напр., на трупе человека)Универсальный русско-немецкий словарь > следы укусов животного
-
3 застыть
заст||ыва́ть, \застытьы́ть1. malfluidiĝi (сгущаться);malmoliĝi, hardiĝi (твердеть);2. (покрываться льдом) glaciiĝi;3. (коченеть) frostrigidiĝi;4. (цепенеть) rigidiĝi;♦ кровь \застытьы́ла у него́ в жи́лах lia sango frostiĝis.* * *сов.1) ( загустеть) helarse (непр.), congelarse, solidificarse4) ( остаться неподвижным) helarse (непр.); pasmarse ( от неожиданности); quedarse inmóvil (petrificado)засты́ть от у́жаса — helarse de miedo
засты́ть от удивле́ния — pasmarse de asombro
5) ( остановиться в развитии) estancarse6) (о крике, словах) cortarse••у меня́ кровь засты́ла в жи́лах — se me heló la sangre en las venas
* * *сов.1) ( загустеть) helarse (непр.), congelarse, solidificarse4) ( остаться неподвижным) helarse (непр.); pasmarse ( от неожиданности); quedarse inmóvil (petrificado)засты́ть от у́жаса — helarse de miedo
засты́ть от удивле́ния — pasmarse de asombro
5) ( остановиться в развитии) estancarse6) (о крике, словах) cortarse••у меня́ кровь засты́ла в жи́лах — se me heló la sangre en las venas
* * *v1) gener. (çàãóñáåáü) helarse, (î êðèêå, ñëîâàõ) cortarse, (остановиться в развитии) estancarse, congelarse, pasmarse (от неожиданности), quedarse inmóvil (petrificado), solidificarse2) colloq. (çàì¸ðçñóáü) helarse, (îêî÷åñåáü - î áðóïå) ponerse frìo (un cadáver; rìgido), quedarse frìo (helado) -
4 гнить
1) General subject: corrupt, decay, decompose, decompound, fester, fog off (о растениях), go bad, putrefy (о трупе), rot, rot away (в переносном смысле: like rot away in a jail, etc.)3) Engineering: dote4) Construction: dote (о древесине)5) Economy: go off6) Automobile industry: decay (о древесине)7) Mining: rot (о дереве)8) Drilling: foul9) Polymers: sour10) Makarov: spoil (о продуктах), foul up -
5 застывший
1) General subject: cataleptic, cold, frozen, hardened, jellied, set, spellbound, stark, statuesque, stiff in death (о трупе), winterly, wintery, wintry2) Geology: congealed, solidificated3) Medicine: stiff4) Chemistry: frozen-up5) Information technology: freezing6) Automation: poured -
6 окоченевший
-
7 застыть
сов( затвердеть) solidificar vi, solidificar-se; coagular-se; ( подмерзнуть) gelar vi, congelar-se, cobrir-se de gelo; ( закоченеть) enregelar-se, inteiriçar-se; ficar gelado de frio; ( окоченеть - о трупе) ficar rígido ( um cadáver); ( замереть) ficar imóvel (sem movimento); ficar hirto -
8 костенеть
нсвinteiriçar-se ( о трупе); ( терять гибкость) entorpecer vi; ( от замешательства) entorpecer vi, petrificar-se -
9 выкапывать
выкопать (вн.)1. (о яме и т. п.) dig* (d.)2. ( откапывать) dig* up (d.); dig* out (d.) (тж. перен.); ( о трупе) exhume (d.); (перен.) разг. unearth (d.) -
10 вырывать
1. вырватьвырывать страницу из книги — tear* a page out of a book
вырывать что-л. у кого-л. из рук — snatch smth. out of smb.'s hands, или from smb.'s hands
вырывать с корнем — tear* up by the roots (d.), uproot (d.); (перен. тж.) eradicate (d.), extirpate (d.), root out (d.)
вырывать зуб — pull out, или extract, a tooth*
вырвать себе зуб ( у врача) — have a tooth* out
вырывать согласие у кого-л. — wring* consent from, или out of, smb., wrest consent from smb.
2. вырыть (вн.)вырывать признание у кого-л. — wring* a confession from, или out of, smb.; get* / force smb. to confess
1. (о яме и т. п.) dig* (d.) -
11 застыть
1) ( загустеть) solidificarsi, coagularsi, condensarsi2) ( покрыться льдом) gelare, ghiacciarsi3) ( закоченеть) intirizzirsi, gelare4) ( о трупе) irrigidirsi5) ( остановиться неподвижно) incantarsi, restare immobile, rimanere di stucco6) (о выражении лица и т.п.) gelare* * *сов.; = засты́нуть1) ( сгуститься) rapprendersi, rassodarsi2) разг. ( превратиться в лёд) ghiacciarsi, congelarsi4) ( замереть) restare di sale / stuccoзасты́ть в изумлении — restare di marmo per lo stupore
* * *vgener. farsi di gelo -
12 следы укусов животного
( на трупе человека) TierfraßРусско-немецкий юридический словарь > следы укусов животного
-
13 тело
-
14 костенеть
-
15 вскрывать
I. вскрыть1) викривати, викрити, виявляти, виявити (напр. буржуазну натуру меншовизму);2) (конверт) розрізувати, розрізати, розпечатувати, розпечатати; (посылку, тюк) розпаковувати, розпакувати;3) (нарыв) розрізувати, розрізати;4) (труп) розбирати, розібрати, пороти, требушити, потрошити, розчиняти, (сов.) розчинити, секціонувати (гал.);5) (козырь в картах) висвічувати, висвітити (світку). Вскрытый -1) викритий, виявлений;2) розрізаний, розпечатаний, розпакований;3) (о нарыве) розрізаний;4) (о трупе) розпоротий, розчинений, секціонований (гал.);5) (о козыре) висвічений.II. -ся, вскрыть, -ся1) (о реке) пускати, пустити. [На провесні от-от річка Горинь пустить]. Река вскрылась - крига скресла, кригу поламало, крига пішла;2) (о нарыве) пухир прорвало;3) (о ране) рана розкрилася, рану пустило (мед. слов.).* * *несов.; сов. - вскрыть1) ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и мног. порозкрива́ти; ( распечатывать) розпеча́тувати, розпечатати и мног. порозпеча́тувати; ( распаковывать) розпако́вувати, розпакува́ти и мног. порозпако́вувати2) (перен.: обнаруживать) розкрива́ти, розкри́ти, виявля́ти, ви́явити; ( разоблачать) викрива́ти, викрити; ( показывать) пока́зувати, показа́ти3) ( анатомировать) розрі́зувати и розріза́ти, розрі́зати, розтина́ти, розтяти и розітну́ти; розчиня́ти, розчини́ти4) карт. розкрива́ти, розкри́ти, висві́чувати, ви́світити -
16 застывать
застынуть и застыть (от холода, страха и т. п.) застигати, застигнути, застигти, холодіти и холонути, (пров. захолоняти), захолонути, похолонути, дубіти, задубіти, задубнути, (коченеть) заклякати, клякнути, заклякнути, кацубнути, закацубнути, закоценіти, закоціліти, заков'язнути, заковизнути, (о мног.) позаклякати, поклякнути, позастигати, похолонути, подубіти. [Цей вираз застиг на обличчю (Грінч.). Чує, що він холоне в напруженій тиші (Коцюб.). Всі так і похололи: от уб'є (Грінч.). Мороз великий - ноги в мене позаклякали (Київщ.). Обхопила руками кущ, і її тонкі маленькі пальці так і заклякли на цівці (Грінч.). Смалець уже захолов. Самовар уже задубів. Іди обідать, а то вже вся страва на столі задубла (Київщ.). Присипало його снігом, і він заков'язнув не встаючи (Чигиринщ.). Так його корчило, бідного хлопця, перед смертю, - так він і заковиз (Сл. Гр.)]. -тыть на месте - прикипіти до місця, на місці. [Стояв наче стовп і немов прикипів на місці (Крим.)]. Душа у него -ла - аж у душі йому похололо, (насмешл.) аж йому в литках застигло (Номис). Застывший - застиглий, захололий, задубілий, закляклий, закоценілий.* * *несов.; сов. - заст`ыть1) холо́нути, захоло́нути, застига́ти, засти́гти, -гну, -гнеш и засти́гнути2) (замерзать, зябнуть) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, -зну, -знеш и мног. позамерза́ти; ( коченеть) кля́кнути и закляка́ти, закля́кнути и закля́кти, -кну, -кнеш и мног. позакляка́ти и покля́кнути, дубі́ти, задубі́ти и мног. подубі́ти, колі́ти, заколі́ти3) ( коченеть - о трупе) закляка́ти, закля́кнути и закля́кти; дубі́ти, задубі́ти4) (перен.: становиться неподвижным) застига́ти, засти́гти и засти́гнути и мног. позастига́ти, холо́нути, захоло́нути; ( замирать) завмира́ти, завме́рти, -мру́, -мре́ш и мног. позавмира́ти; (цепенеть от страха, изумления) закляка́ти, закля́кнути и закля́кти и мног. позакляка́ти -
17 пятно
1) (место иного цвета или замаранное) пляма, плямина, (замаранное) петьмо (диалект.), (замаран. жидким) ляпка, (крапинка, точка) цята. [Де-не-де темними плямами червоніла на траві запеклая кров (Стор.). Розгорнув білу з рудими плямами серветку (Черкас.). Зачорніли чорною плямою одчинені двері (Неч.-Лев.). У пані Наталі виступили на лицях червоні плями (Коцюб.). Лице у плямах (Мирн.). Сонце падає золотими плямами на її русяву голову (Неч.-Лев.). Десь ще чорніло сельце, що здавалось купою темних плямин (Корол.). На морі ані човна, ні цяточки немає (Л. Укр.). Невеликі цяти рум'янців виразно почервоніли на білому змарнілому обличчі (Л. Укр.). Яйця наче всі чисті були, а тепер на одному яке петьмо (Черніг. п.)]. Родимое -но - лунина; см. Родинка, Родиминка. -на на солнце - плями на сонці. -на на стекле (из'ян, пузыри) - сказ (-зу), сказа (-зи) (на склі); (замаран. место) пляма (на склі). Чернильное -но - чорнильна пляма, ляпка или пляма, ляпка з чорнила. -на (жёлт. и синие) на теле умирающего, на трупе - муравиця. -на на чем-л. от прикосновения грязных рук - замазні (-нів), плями. -но белое на лбу у животн. - лисина. С белым -ном на лбу (о животн.) - лисий, (сущ.) лисан (-на), лисак (-ка); (о корове, собаке) лиска. [Лисий кінь. Лиса корова]. В -нах - плямистий, плямуватий, плямовитий, цяткований, цяцькований (см. Пятнистый I). Выделяться -нами - плямитися. [На лицях плямився рум'янець (Корол.)]. Выводить -на - вибавляти, зводити плями, (о мн.) повибавляти, позводити плями. Покрыть -нами - обплямити, поплямити що;2) (бесчестие) пляма. [Без страху й плями лицар запорозький (Куліш)];3) см. Клеймо, Тавро.* * *пля́ма; ця́тка; ця́тажёлтое пятно́ — анат. жо́вта пля́ма
слепо́е пятно́ — анат. сліпа́ пля́ма
со́лнечные пя́тна — астр. со́нячні пля́ми
-
18 окоченевать
-
19 окоченеть
адубець; апруцянець; задубець; здубець; падубець; падубянець; скалець; скарчанець; спруцянець; удубець; укарчанець* * *совер.1) (замёрзнуть) адубець, скарчанець, скалець -
20 выкапывать
(что-л.)
1) dig (яму, колодец и т.п.)
2) (откапывать)
dig out, dig up; exhume, disinter (о трупе); unearth перен.; разг.* * ** * ** * *excavategrubresurrectrout
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ПОВРЕЖДЕНИЯ — с суд. мед. точки зрения механические нарушения целости или функций тканей и органов. П. различаются по местоположению и по характеру орудия, каким они нанесены. По местоположению различают П. головы, груди, живота и т. д. В зависимости от орудия … Большая медицинская энциклопедия
ЖЕЛУДОК — ЖЕЛУДОК. (gaster, ventriculus), расширенный отдел кишечника, имеющий благодаря наличию специальных желез значение особо важного пищеварительного органа. Ясно диференцированные «желудки» многих беспозвоночных, особенно членистоногих и… … Большая медицинская энциклопедия
ТРУП — ТРУП, мертвое тело (лат. cadaver). Развитие мед. знаний и первые представления об анатомии и физиологии многим обязаны тому, что исследователи получили возможность вскрывать и исследовать Т. человека. В мед. практике Т. объект исследования пат.… … Большая медицинская энциклопедия
Кладбища — Неправильное ведение кладбищенского дела, переполнение кладбищ трупами, а в особенности существование общих могил, куда трупы клались десятками и сотнями, обыкновенно даже без гробов, в различные времена и в различных местах (парижские К.) давали … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Джек Раздеватель — «Джек Раздеватель» англ. «Jack the Stripper» … Википедия
ВСКРЫТИЕ — ВСКРЫТИЕ. Содержание: Историческое данные............. .763 Значение В. трупа................765 Пат. анатомическое В. трупа..........765 Методика..................,76 5 Протоколирование .............. 768 Судебно медицинское В. трупа.........768 … Большая медицинская энциклопедия
МАЦЕРАЦИЯ — (от лат. тасегаге разрыхлять, размачивать), изменения, вызванные действием воды на ткани. М. возможна при жизни как следствие продолжительного соприкосновения кожи с водой, напр. т. н. «банная кожа» и «кожа прачек». В… … Большая медицинская энциклопедия
Синильная кислота — (хим.) см. Цианистоводородная кислота. Синильная кислота (фарм.) представляет интерес как лекарство, но главным образом как вещество, обладающее чрезвычайно сильными ядовитыми свойствами. Чистая С. кислота не имеет врачебного применения,… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Синильная — кислота (фарм.) представляет интерес как лекарство, ноглав. обр. как вещество, обладающее чрезвычайно сильными ядовитымисвойствами. Чистая С. кислота не имеет врачебного применения,обыкновенно же она назначается в виде горькоминдальной или… … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона
ЧУМА — ЧУМА. Содержание: Этиология......................630 Эпидемиология...................638 Географическое распространение.........644 Патологическая анатомия.............650 Патогенез......................656 Клиника.......................657… … Большая медицинская энциклопедия
МЫШЕЧНАЯ СИСТЕМА — МЫШЕЧНАЯ СИСТЕМА. Содержание: I. Сравнительная анатомия..........387 II. Мышцы и их вспомогательные аппараты . 372 III. Классификация мышц............375 IV. Вариации мышц...............378 V. Методика исследования мышц на хрупе . . 380 VI.… … Большая медицинская энциклопедия